Консультування

УВАГА! Якщо Ви не є учнем Степанівського МНВК, але бажаєте пройти профконсультування, отримати вичерпну інформацію щодо обраної професії та шляхів її отримання, скоригувати або побудувати власний професійний план, діагностувати здібності, рівень професійного потенціалу або інші якості своєї особистості, Ви можете звертатись до нашого віртуального кабінету профорієнтації. МИ ДОПОМОЖЕМО! Конфіденційність, оперативність і результативність гарантується.

E-mail: lyuda.demianenko@gmail.com

Профконсультація - (від лат. professіo - рід занять, consultatіo - нарада), науково організоване інформування про професії, призначене головним чином для молоді, що закінчує загальноосвітню школу, з метою практичної допомоги у виборі професії з урахуванням схильностей, інтересів і здібностей, що сформувалися, а також потреб суспільства. Профконсультація повинна мати відомості про роль і перспективи кожної професії, потребу в кадрах, зміст трудової діяльності, соціально-економічний і санітарно-гігієнічний статус професій. Вона володіє інформацією про можливі шляхи професійного навчання, з одного боку, і про ті вимоги, що пред'являє професія до людини, з іншого.

Професійна консультація спеціалізується в допомозі людям при виборі професії, а також плануванні професійної кар'єри відповідно до можливостей, що надає особистості суспільство з урахїуванням її індивідуальних якостей. Професійна консультація - складова частина системи професійної орієнтації, що проводиться з урахуванням фізичних і психологічних особливостей респондента, його загальних і професійних інтересів, схильностей і здібностей, загальної і професійної підготовки, медичних і психологічних вимог до працівника даної професії, а також зведених даних про попит на робочу силу, можливості працевлаштування і навчання за тими чи іншими професіями і спеціальностями.

У багатьох державах система профорієнтації молоді містить у собі психологічну професійну консультацію. Психологічна консультація звичайно проводиться у формі бесіди клієнта з психологом.

Форми професійної консультації:

  • довідкова (профінформація) - повідомлення інформації про наявний попит на робочу силу і можливості професійного навчання; умови прийому до професійних навчальних закладів; особливості окремих професій (зміст і умови праці, вимоги, що висуваються до працівника, галузі застосування професії, можливості подальшого підвищення кваліфікації і просування, умов оплати і т.д.);
  • найпростіша (наприклад, у школі - практичні поради вчителів, бесіди з батьками);
  • визначення професійної придатності на основі психологічного вивчення особистості. Ця форма професійної консультації найбільш відповідальна і повинна проводитися тільки фахівцями.

Професійна психологічна консультація зазвичай ґрунтується на таких принципах:

  1. добровільність участі клієнта в консультації;
  2. його активність в ухваленні рішення;
  3. конфіденційність діагностичної інформації;
  4. багатоваріантність вибору.

З огляду на сказане вище неважко збагнути, наскільки реальним є дотримання перелічених принципів в умовах профільної школи. По-перше, добровільність участі не дозволить поставити профорієнтаційний процес на рівень узгодженого механізму із зворотнім обміном даними між школою та ринком праці, крім того, вибіркова статистика перешкоджатиме відпрацюванню антикризових моделей. По-друге, конфіденційність діагностичної інформації формуватиме вакуум для дії допоміжних сил професійної орієнтації та професійного становлення (батьки, вчителі, викладачі закладів профосвіти). Особливої актуальності питання набуває при невідповідності отриманих даних з навчальним профілем учня, що при своєчасній поінформованості підлягає перегляду з боку вчителів та адміністрації школи. Тому отримані дані після обробки кваліфікованого спеціаліста (психолога) можуть стати могутньою зброєю у боротьбі з невідповідністю та дезорієнтацією.

Принципи активності в ухваленні рішень та багатоваріантності вибору можна зберегти за умови достатньої методичної та матеріально-технічної бази школи, високого рівня підготовки педагогічних кадрів та обслуговуючого персоналу. Адже аргументувати свій вибір та визначитися у світі професій учень може лише за умови отримання вичерпної інформації, джерелами якої є словники професій, профкарти, довідники, методичні посібники, Internet. Саме такі умови профконсультації учнів забезпечено на базі Степанівського міжшкільного навчально-виробничого комбінату профорієнтаційною службою МНВК, яка займається психологічним професійним консультуванням старшокласників 12-ти шкіл Менського району.

Психологічна професійна консультація проводиться в кілька етапів і містить у собі:

  • попередню бесіду;
  • психологічну діагностику здібностей і схильностей;
  • корекцію уявлень клієнта про себе і конкретної професії;
  • вироблення плану життєвого шляху і визначення професійного вибору;
  • "зворотний зв'язок" про отримані результати;

На сьогоднішній день методистом з профорієнтації СМНВК розроблено ряд систем профорієнтаційних тестів і опитувальників, профорієнтаційних ігор, комп'ютерних профконсультаційних систем і т.п. Такі засоби сприяють будові професійного плану особистості, визначають професійну траєкторію, розставляють та систематизують цілі, задачі, можливості, бар’єри у досягненні поставленої мети.

Професійний план можна представити схематично у вигляді трьох складових: „Хочу”, „Можу”, „Треба”.

  • „Хочу” - це особисті цілі і цінності, професійні інтереси і схильності. Схильність відрізняє інтерес від необхідності дії. Інтерес до музики, наприклад, може проявлятися в збиранні інформації про виконавців і музичні течії, прослуховуванні записів. Інша справа - створення мистецького твору, для цього потрібні схильності. В ідеалі інтерес і схильності погоджені і доповнюють один одного.
  • „Можу” - це можливості (фізіологічні, психічні). Тут постає питання про професійну придатність, що характеризує дві речі: успішність оволодіння професією і задоволеність людини своєю працею. Треба пам'ятати, що профпридатність - не вроджена якість, вона формується в процесі обміну досвідом та діяльності.
  • „Треба” - це потреби ринку праці, шляхи і засоби досягнення мети. Добре, коли обрана людиною професія перебуває в перехресній площині, тобто задовольняє всі три критерії.

Оцінюючи реальність професійного плану, профконсультанти МНВК звертають увагу учнів на два аспекти: по-перше, на поширеність обраної професії й імовірність вступу до навчального закладу, який надає професійну освіту. І друге – на необхідність мати кілька альтернативних варіантів. Життя динамічне і мінливе. На шляху реалізації поставленої задачі, мети можуть виникнути несподівані перешкоди: невдача на вступних іспитах, несподіване зниження попиту на обрану професію, відсутність матеріальних можливостей, переїзд на інше місце проживання і багато чого іншого. Треба пам'ятати, що ту саму ціль можна досягти різними способами і ці способи потрібно мати на увазі. Важливо, вибравши професію, познайомитися не тільки з різними типами навчальних закладів, що готують фахівців даного профілю, але й зі зв'язками між професіями: оператор ПК - технік-програміст - інженер-програміст; помічник менеджера - менеджер - керівник.

У процесі вибору роботи важлива відповідність особистих прагнень і об'єктивних характеристик роботи. Якщо очікування людини не збігаються з об'єктивними характеристиками роботи, то в трудовій діяльності її чекають збої і невдачі. Виділяють такі об'єктивні характеристики роботи:

  1. розмаїтість - наскільки робота вимагає різних типів активності і їхніх варіацій, наскільки дозволяє людині використовувати ті чи інші навички, уміння і здібності;
  2. цілісність задач – на якій стадії робота має являти собою серію завершених завдань, у який період вона виконується і з якими конкретними результатами;
  3. значення роботи - вплив її результатів на життя інших людей;
  4. автономія - ступінь волі дій і самостійності у виборі засобів, порядку і правил виконання роботи;
  5. зворотний зв'язок - можливість одержувати точну інформацію про результати діяльності.

Одним з обов’язкових елементів профконсультування в МНВК є складання методистом кожному з учнів професіограми обраної професії, де подається її змістовний, але короткий (у вигляді формули) опис за декількома основними критеріями: предмет праці; ціль праці; засоби праці; проблемність трудових ситуацій; колективність трудового процесу; самостійність трудових функцій; особливість трудових контактів; відповідальність; умови праці.

Складання таких професіограм для обраної професії істотно знижує імовірність неприємних сюрпризів, що можуть виникнути вже в процесі діяльності.

Ще одним важливим аспектом є своєчасність професійного самовизначення, це питання не слід відкладати на потім. Як відомо, найбільше правильному вибору професії сприяє практична діяльність. Тільки спробувавши свої сили на практиці, можна говорити, наскільки подобається робота, чи сприяє вона самореалізації. Саме цю передумову успішної побудови кар’єри старшокласниками успішно забезпечують міжшкільні навчально-виробничі комбінати, які пропонують широкий спектр початкової професійної освіти.

Старшокласники та їхні батьки можуть користуватися альтернативним ресурсом для отримання профконсультаційних послуг, серед яких:

  • Центри допомоги в працевлаштуванні (у тому числі такі, що спеціалізуються на працевлаштуванні молоді), психологічній підтримці населення.
  • Комерційні центри профорієнтації. Часто профорієнтаційне тестування проводиться на базі Центрів Тестування, профорієнтаційні тренінги - в організаціях, що пропонують тренінгові послуги.
  • Міські педагогічні й психологічні ВНЗ - цілком можливо, що у їхній склад входить підрозділ, що має відношення до проблем профорієнтації: кафедра психології праці, наприклад, або центр профорієнтації.

Надання якісних профконсультаційних послуг на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів є запорукою формування надійної платформи для життєвого та професійного старту молоді.

Корисні посилання