Пропозиції по поліпшенню діяльності МНВК

ПРОПОЗИЦІЇ ПО ПОЛІПШЕННЮ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ПРОФЕСІЙНОЇ ОРІЄНТАЦІЇ УЧНІВ

1. При підготовці Державних Стандартів загальної середньої освіти, з метою забезпечення орієнтації на професії, потреба в яких буде зростати, передбачити професійний супровід профільного навчання.
2. В кожному районі, мікрорайоні повинні діяти міжшкільні центри профорієнтації на базі міжшкільних навчально-виробничих комбінатів, професійно-технічних навчальних закладів, або ж базових загальноосвітніх шкіл І-ІІІ ступенів, які мають можливість надання допрофільної та профільної підготовки. В кожній ЗОШ І-ІІІ ступенів відродити роботу кабінетів профорієнтації у відповідності до діючих нормативних документів: «Положення про професійну орієнтацію молоді, що навчається», «Положення про кабінет профорієнтації»
3. Допрофільна підготовка повинна здійснюватись серед учнів 9-х класів. У інваріантній частині навчальних планів на допрофільну підготовку необхідно виділити не менше 100 годин, з них:
   • Орієнтаційний курс (складові вибору профілю навчання і напрямки подальшого освітнього маршруту) – 24 години;
   • Курси за вибором – 72 години;
   • Профконсультації – 6 годин;
   Допрофільна підготовка повинна проходити такі етапи:
   • інформаційний (роз’яснення сутності і мети профільного навчання, ознайомлення з існуючими навчальними профілями);
   • діагностичний (виявлення схильностей та здібностей, значимих при виборі профілю навчання);
   • діяльнісний (первинні профільні проби в рамках курсів за вибором чи факультативів).
   Курси за вибором мають профорієнтаційну мету. Дані курси по вибору є короткостроковими, програма кожного курсу розрахована на 18 годин, що дозволяє учню за рік опанувати 4 курси. Відповідні програми повинні бути розроблені інститутом проблем виховання НАПН України на основі розроблених ними програм «Людина і світ професій», «Побудова кар’єри», або як доповнення до них.

   Результатом допрофільної підготовки є вмотивований вибір профілю навчання у старшій школі, а також можлива зміна мотивів до вибору професії.

4. Профільність навчання в старшій школі повинна передбачати здобуття початкової професійної освіти у відповідності до обраного профілю навчання (професійні проби). Для цього доцільно широко використовувати потенціал МНВК, ПТНЗ, базових підприємств, які проводять навчання на виробництві.
5. Для кардинальних змін у відношенні до технологічного профілю навчання, як орієнтаційного напрямку підготовки молоді до оволодіння робітничими професіями, вважати процентне відношення між академічними та технологічними профілями навчання у пропорції 25% до 75%. Технологічний профіль навчання дає можливість здійснювати варіативність усередині напряму навчання, яка забезпечуються внаслідок широкого спектру різноманітних курсів за вибором, що враховують освітні та професійні запити учнів. В ряді випадків шкільні професійні програми слугують для реалізації принципу профілізації навчання і включають в себе підготовку до інженерних, технологічних (робітничих) і інформаційно-технологічних професій.
6. З метою підвищення зацікавленості учнівської молоді робітничими професіями відродити діяльність учнівських виробничих бригад.
7. У освітніх кваліфікаційних характеристиках з певних професій, котрі опановує випускник у процесі початкової професійної освіти, зняти необдумані заборони допуску учнівської молоді, що не досягла 18 років до навчання роботі із механізмами, наприклад із тракторами малої потужності які відносяться до категорії А1. Адже школу учні закінчують у 17 років, тому і віковий ценз повинен обмежуватися сімнадцятирічним віком.
8. З метою забезпечення безперервної освіти за робітничими професіями, створити наскрізні навчальні плани і програми початкового професійного навчання між ЗНЗ і ПТНЗ.
9. Створити координаційну раду з узгодження поточних питань щодо впровадження профільності навчання в старшій школі, системи ступеневої підготовки робітничих кадрів та спеціалістів з числа випускників ПТНЗ 1 рівня атестації – МНВК; ПТНЗ вищих рівнів атестації та відповідних ВУЗів.
10. Включити МНВК до програми „Шкільний автобус” та інформатизації. Адже ті автобуси, що залишилися в МНВК мають термін експлуатації більше 20 років. А підвіз, наприклад, тільки в Степанівський МНВК Менського району Чернігівської області 500 учнів щотижня. Ці ж автобуси використовуються і для підвезення учнів на навчання до загальноосвітніх шкіл.
11. Для ефективної підприємницької підготовки учнівської молоді пропонуємо вивчити і запровадити досвід Німеччини по професійному навчанню учнів в умовах імітаційних навчально-тренувальних фірм.